Член Європейської асоціації університетівВпродовж сезону учасники створювали навчальні відео, перекладали поезію військових письменників, готували двомовну антологію та провели поетичний вечір, де українське слово прозвучало двома голосами — оригіналу й перекладу.
Вже понад три роки триває освітнє партнерство Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та Дартмутського коледжу. Завершився четвертий сезон тандем-навчання в межах курсу «Інтенсивна українська», який започаткувала професорка Дартмутського коледжу Вікторія Сомова. Наставницею тандем-груп від української сторони є доцентка кафедри української та іноземних мов ТНТУ Леся Назаревич, яка модерувала роботу студентських команд, створювала допоміжні навчальні матеріали та разом із Вікторією Сомовою допомагала вибудовувати «мости» між студентами двох навчальних закладів.
Мета цього проєкту незмінна — підтримувати вивчення української мови в Дартмутському коледжі, відкривати через слово сучасну Україну та говорити правду про війну.
Студенти ТНТУ: Софія Мацюк, Валентин Кичан, Софія Хемій, Віталій Цвігун, Максим Богач, Ольга Юрчук, Ельвіра Заяць, Євгеній Довгуй, Маргарита Прачук, Роман Трут спробували себе в ролі вчителів і перекладачів, а водночас стали амбасадорами української мови та культури. Вони пояснювали граматику, повторювали лексику, допомагали іноземним колегам подолати мовний бар’єр, говорили про життя в Україні під час війни, створювали навчальні відео та підготували фінальну вікторину «Kahoot». Знання перетворилися на співтворення без бар’єрів і дистанцій.
Важливий акцент цього сезону — проєкт про письменників, що служать у Збройних силах України. Студенти перекладали англійською вірші Павла Вишебаби, Єви Тур, Ігоря Мітрова, Валерія Пузіка, Єлизавети Жарікової, Олександра Кудя, Анатолія Дністрового, досліджували їхні біографії та ділилися враженнями про прочитане.
Результатом стала двомовна мініантологія «Сила слова: голоси українського фронту», яку команда підготувала як лінгвокультурний матеріал для навчання української. Збірка готується до публікації — її можна буде використовувати на заняттях з іноземцями та в курсах українознавства.
Усі тандем-зустрічі поступово привели до ключової події сезону — поетичного вечора, який у ніч з 18 на 19 листопада відбувся в актовій залі Дартмутського коледжу. Навіть через Zoom було відчутно, як слово українських захисників торкається сердець іноземців.
Цьому відчуттю передувала велика робота тандем-команд. Українські студенти створювали відеосюжети, у яких англійською мовою розповідали про сучасних поетів-військових, а українською — читали їхні тексти живо, боляче, по-справжньому.
Потім американські учасники: Нейт Аттіа, Джейкоб Ролф, Престон Джеймс, Овен Чен, Анвіт Каккера, Джейкоб Боуен-Ґлазерофф, Еван Борк озвучували переклади. Так у переповненій залі поезія звучала двома голосами — оригінальним і перекладеним. Вірші зацікавили тих, хто лише починає знайомство з українською мовою.
Для когось це був перший дотик до справжньої, живої, зболеної війною, нескореної України, не лише з підручників, а з поезії та розповідей про тих, хто сьогодні тримає зброю і проявляється через слово. Вірші Олени Герасим’юк, Павла Вишебаби, Єви Тур, Лізи Жарікової, Олександра Кудя, Ігоря Мітрова, Валерія Пузіка, Анатолія Дністрового та інших авторів викликали тишу, співпереживання і бажання підтримувати Україну.
Пропонуємо переглянути відеопроєкти тандем-команд і почути чесну, болючу та напрочуд красиву поезію:
Закулісся створення відео:
Працювали й інші тандем-команди. Їхніми наставницями були проф. Лада Коломієць і проф. Наталя Торкут. Студенти Запорізької політехніки, Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, Запорізького національного університету та Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України перекладали вірші Дмитра Лазуткіна, Дмитра Луняка, Макса Грабовського, Валерія Пузіка, Володимира Шевченка, Сергія Рубніковича, Анатолія Анатолія.
Тандем-курс став простором, де слово стало інструментом пам’яті. Поезія — способом говорити про війну без спрощень. А молодь — людьми, які несуть голос фронту у світ.
«Коли читаєш тексти тих, хто щодня захищає нас, — ти хоча б на крок наближаєшся до їхньої реальності», — відзначає учасниця проєкту Софія Мацюк.
Українські та американські студенти вкотре довели: відстані не мають значення там, де є цінності, повага і слово, що тримає.