Євроатлантична інтеграція України – регіональний аспект співробітництва

Під такою назвою 24 лютого 2010 року за підтримки Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, Тернопільської обласної державної адміністрації та Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя у читальному залі бібліотеки національного технічного університету відбувся інформаційно-просвітницький семінар. Семінар «Євроатлантична інтеграція України – регіональний аспект співробітництва» став черговим заходом Річної національної програми з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору в нашій області.

У семінарі взяли участь викладачі і студенти Тернопільських вищих навчальних закладів, відповідальні працівники районних державних адміністрацій Тернопільщини і управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності обласної державної адміністрації, а також журналісти Тернопільських ЗМІ.

Семінар включав дві сесії і розглянув «Переваги євроатлантичної інтеграції України» через призму регіонального аспекту реалізації української державної політики співробітництва з НАТО, а також «Реалізацію наукових проектів Альянсу та підвищення обізнаності суспільства про НАТО як важливі елементи євроатлантичної інтеграції».

Відкрив семінар Фліссак А.А. – перший заступник голови обласної державної адміністрації. Зауваживши, що НАТО представляє систему колективної безпеки – військової, економічної, екологічної, гуманітарної – Андрій Антонович наголосив на тому, що відносини України з НАТО необхідно розглядати виключно через призму національних інтересів. Ми повинні взяти від Альянсу те, що нам корисно. Проте, прагнення вступу до НАТО не повинно виглядати як бажання влади перекласти відповідальність за стан українських реформ на НАТО і ЄС: ми повинні досягати рівня євроатлантичних стандартів, працюючи вдома. Виступаючий назвав ряд проблем, які потребують особливої уваги. Зокрема, керівництву держави необхідно домагатися, щоб голос України враховувався при прийнятті колективних рішень НАТО, у тому числі у військовій сфері.

Ректор нашого університету Ясній П.В. наголосив на тому, що після розпаду Радянського Союзу Україна відмовилася від ядерної зброї і набула статуту неядерної держави. НАТО у відповідь на такий крок взяла на себе зобов’язання гаранта нашої безпеки. Альянс – це Союз демократичних країн, а отже їх домовленості ґрунтуються на базових цінностях демократії. Досвід розбудови демократичного суспільного ладу на цих засадах надзвичайно важливий для нас. Адже, якщо ми хочемо бути привабливими для світу і не хочемо, щоб українці покидали рідну землю в пошуках кращого життя, нам належить досягати основних стандартів, яких дотримуються країни-члени НАТО і Європейського Союзу:

Ректор П.В. Ясній зупинився на ролі молоді в розбудові України та її русі до Європи. Він наголосив, що наш навчальний заклад, починаючи з 2008 року, є учасником науково-технічної програми НАТО «Наука заради миру і безпеки». Однак, сьогодні завдання вузівської інтелігенції, яка навчаючи і виховуючи молодь творить майбутнє держави й світу, полягає в тому, щоб продовжувати і розширювати практику співробітництва з НАТО і в інших напрямках – політичному, економічному, правовому, інформаційному, освітньому, безпековому. І що особливо важливо для кожного і всіх нас – це усвідомити що європейська і євроатлантична інтеграція є не лише інструментом політики національної безпеки, а й “каталізатором” внутрішніх реформ в усіх сферах суспільного життя, а також зростання ваги нашої держави в глобалізованому світі.

Заступник начальника Управління євроатлантичної інтеграції, завідувач сектором політичних та безпекових питань Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України полковник Канана П.В. зупинився на перевагах євроатлантичної інтеграції України. Взаємозалежність у сучасному світі, наголосив доповідач, спонукає держави до колективних форм забезпечення оборони і безпеки шляхом об’єднання зусиль. Він проаналізував три можливі варіанти розвитку України – євразійську модель у союзі з Росією, нейтральний статус і європейську модель суспільного розвитку, цінності й стандарти якої представляють і захищають НАТО і ЄС, взаємно доповнюючи одна одну. Саме такі цінності, може й несвідомо, але об’єднують усіх українських громадян, усі регіони держави. У Тернополі, як і в Севастополі, Києві, Луганську чи будь-якому іншому місті України незаперечним прагненням громадян є демократія, можливість реалізувати свої права і свободи, наявність чесної і доступної судової влади, відсутність корупції, що дає можливість мати ефективно функціонуючу економіку, високі соціальні стандарти життя.

Доповідач підкреслив, що із закінченням «холодної війни», після розпаду Радянського Союзу, розпочався процес перетворення Альянсу демократичних держав із політико-військової організації у безпекову організацію, яка використовує інструменти співробітництва і партнерства в різних невійськових сферах, що є вигідним і для України.

НАТО і держави-члени Альянсу надають Україні фінансову та технічну допомогу у вирішенні складних питань життя і розвитку: наприклад, для здійснення утилізації тисяч тон застарілих боєприпасів; подолання надзвичайних ситуацій, зокрема, ліквідації техногенної катастрофи у Харкові (аварія очисних споруд, 1995 р.), подолання наслідків повеней (1998 р., 2001 р., 2008 р.), боротьби з епідемією грипу H1N1(2009 р). Лише на перепідготовку та адаптацію до цивільного життя звільнених військовослужбовців ЗСУ НАТО та країни-члени щорічно виділяють сотні тисяч доларів США і євро.

Україна посідає друге місце (після Російської Федерації!) серед країн-партнерів зі співробітництва у Науковій програмі НАТО, яка передбачає фінансування дослідницьких проектів, утворення інститутів поглиблених досліджень, візити експертів, проведення семінарів тощо. Завдяки співпраці з НАТО українськими вченими було створено унікальний циклотрон на базі Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»; збудовано волоконно-оптичні науково-освітні мережі в Київському політехнічному інституті, Національному авіаційному університеті, а також харківських, одеських та севастопольських вищих навчальних закладах з метою їх приєднання до науково-освітніх мереж Європи (Звіт Мінприроди-2006); у Тернополі для розвитку інфраструктури мереж потужної академічної та дослідницької бази було використано також гранти НАТО.

Підсумовуючи, Петро Канана наголосив, що курс на євроатлантичну інтеграцію України – це курс на реальну демократичну європейську модель розвитку країни. Євроатлантична інтеграція України – це шлях не ПРОТИ будь-кого (наприклад, Росії), а ЗАРАДИ покращення умов життя та відносин між людьми. В НАТО чи ЄС вступають не Президент чи Кабінет Міністрів, членство в НАТО набуває Україна, і думка кожного громадянина у відповідальний момент може стати вирішальною для майбутнього нашої держави. Забезпечення практичної реалізації завдань євроатлантичної інтеграції, можлива лише за умови спільної і узгодженої діяльності всіх гілок влади та громадянського суспільства, членами якого є всі ми.

Ще один доповідач – Наталя Немилівська – в.о. директора Центру інформації та документації НАТО в Україні розкрила зміст тих змін, які відбулися в НАТО за останні 20-років. Вона розповіла про структуру НАТО і форми співробітництва Альянсу з різними країнами світу: Рада євроатлантичного партнерства (55 країн-учасниць, міні ООН), Середземноморський діалог (96 р.), Стамбульська ініціатива і співпраця (4-країни), партнерський клуб, Комісія Україна-НАТО, Комісія Росія-НАТО та ін. <.P>

Нагадаємо, що офіційні відносини України і НАТО розпочалися ще в 1991 році:<.P>

Наталя Немилівська зупинилася на перевагах, проблемах і викликах, які стоять сьогодні перед НАТО і співпрацею з Україною.

Важливим для України є досвід країн НАТО з демократичного реформування влади і суспільства, а також різностороння допомога у вирішенні нагальних складних завдань (про деякі з них говорив Петро Канана). Участь у Програмах НАТО – це підтвердження демократичного характеру держави, яке робить її привабливою для інших країн світу та інвесторів. Однак, відносини Україна-НАТО – це вулиця з двостороннім рухом. Очікуючи на підтримку і допомогу, Україна сама повинна вносити посильний вклад у співробітництво.

Ускладнює роботу НАТО велика чисельність країн-учасниць і її партнерів оскільки всі рішення приймаються лише на основі консенсусу, а домовлятися завжди важко. Пам’ятаючи, що Нато забезпечує колективну безпеку, її партнери не повинні стояти осторонь акцій і операцій, які Альянс ініціює. Більше того, вони повинні брати участь у прийнятті рішень. У цьому відношенні Україна демонструє позитивний приклад: вона єдина в різних формах бере участь в усіх операціях НАТО (технічна, медична, транспортна, навчальна тощо).

Василь Кравець – начальник управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності обласної державної адміністрації зупинився на питаннях регіонального рівня взаємодії. Він поділився інформацією про партнерські стосунки з країнами Європи. Розповів про виконання органами державної влади нормативно-правових документів щодо співробітництва з НАТО. Відмічаючи окремі успіхи у виконанні Програми інформування громадян про НАТО зазначив, що за результатами опитування 50% тернополян підтримують вступ до НАТО, однак, поінформованими про НАТО визнали себе лише 7%. Тобто, просвітницька робота ведеться переважно серед тих, хто професійно займається цією програмою. Необхідно розширювати сферу просвітництва, особливо серед молоді, від якої залежить майбутнє країни. Доповідач дав коротку характеристику річної національної Програми на 2010 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, зупинився на окремих її розділах, зокрема Р.1. «Політичні та економічні питання». Він зауважив, що в контексті євроатлантичної інтеграції демократизація і державне врядування пов’язані з такими питаннями як етика поведінки, не корумпованість чиновників, стандарти якості надання послуг, прозорість, підзвітність органів влади народу, здатність до суспільного консенсусу, свобода слова і відповідальність тощо. Ці завдання вирішуються повільно, адже мова йде про перебудову свідомості. Проблемою залишається і фінансування запланованих заходів на виконання Програми. Однак, демократія поширюється.

На другій сесії про «Реалізацію наукових проектів Альянсу та підвищення обізнаності суспільства про НАТО як важливі елементи євроатлантичної інтеграції» вели мову науковці – представники вузів Тернополя.

Ігор Романців – начальник відділу інформаційного забезпечення Тернопільського національного економічного університету представив проект «Тернопільський освітній комунікаційний центр» в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», а також перспективи його продовження. <.P>

Доктор технічних наук, завідувач кафедри радіотехніки нашого університету Володимир Яськів здійснив презентацію проекту «Дослідження електромагнітної сумісності імпульсних систем вторинного електроживлення для інформаційних технологій» у рамках цієї ж програми НАТО, який реалізують науковці університету – співробітники науково-дослідної лабораторії систем вторинного електроживлення НДЛ-2 спільно з лабораторією силової електроніки Каліфорнійського університету (м.Ірвін, США). Він розповів про окремі результати співпраці, а також про досвід міжнародної інтеграції наших науковців у міжнародну спільноту демократичних держав, стандарти наукової роботи, життя і праці в університеті США, а також про можливості студентської молоді і науковців вибороти гранти на дослідницькі і науково-освітні програми. Доктор медичних наук, завідувач кафедри медицини катастроф і військової медицини Арсен Гудима Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачовського представив науково-практичний проект «Рада реанімації – елемент євроатлантичної інтеграції». Проект спрямований на впровадження міжнародних стандартів в організації і наданні екстреної медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час.

На завершення учасники семінару в ході дискусії отримали змістовні і конкретні відповіді з гострих питань, які турбують обидві сторони.

У виступах прозвучали також запитання щодо перспективності ряду нових проектів, у тому числі й у гуманітарній сфері. Гості з Києва – Петро Канана і Наталя Немилівська висловили готовність від імені і Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, і Центру інформації та документації НАТО в Україні підтримати цікаві проекти, які надійдуть від Тернопільських вузів, державних органів і громадськості в рамках Програми партнерства. Співпраця з Україною є привабливою, оскільки молодь виявляє високу активність до навчання в країнах Європи, де вони безпосередньо освоюють демократичний стиль життя і відносин, а також прагнуть до роботи з різними спільними проектами. Проблемою є, в основному, знання молодими людьми іноземних мов: для співпраці необхідно вміти не лише читати і писати, чи розмовляти іноземною мовою, а й думати в конкретній професійній сфері.

Учасники висловили задоволення від змістовного спілкування, отримання конкретної інформації з «перших уст», від високого професійного рівня підготовки і проведення семінару за участю осіб, безпосередньо причетних до євроатлантичного інтегрування України.

На завершення семінару Координаційним бюро європейської та євроатлантичної інтеграції було презентовано матеріали з питань євроатлантичної інтеграції України. Зокрема: Вибрані статті з Інтернет-видання «НАТО Рев’ю – 2009», присвяченого 60-у ювілейному саміту НАТО, бюлетенів «Новини НАТО», а також фільм В.Кастеллі «НАТО: свій чи чужий?»

На прощання організатори і учасники семінару зробили фото на пам’ять. Ведуча семінару: Рудакевич Марія Іванівна, доктор наук з державного управління, професор кафедри менеджменту у виробничій сфері.

Повернутись