День народження видатного фізика Олександра Смакули щороку збирає усіх, хто хоче відкрити для себе винахідника просвітленої оптики, що зробив значний вклад у створення п’єзоелектричних матеріалів, напівпровідникових структур, унікальних всепогодних мастил, пристроїв нічного бачення та лазерів . У 1935 році вчений запатентував технологію просвітлення оптики, або антирефлексне покриття, якою користується все людство вже не перше десятиліття. Лінзи на окулярах, об'єктиви фотокамер, біноклі, приціли й мікроскопи — яке б оптичне скло не взяти, воно містить технологію Смакули.
Про уродженця нашого краю, що став гордістю не лише України, а й усієї світової науки та одного з патронів нашого університету говорили у Центрі науки Тернополя під час відзначення 119-річниці від дня народження вченого.
Своїми спогадами з присутніми поділилася племінниця вченого Ганна Андріївна Дмитришин-Смакула. Під час її розповіді перед учасниками святкування постав образ великого патріота, інтелігентної, чуйної і водночас надзвичайно скромної Людини.
Про визначний внесок у науку, вирішальні кроки, яким сучасність завдячує Олександрові Смакулі у поступі технологій розповіли завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ академік Академії медичних наук України Михайло Антонович Андрейчин, директор Фонду імені професора Олександра Смакули Василь Романович Липовецький («Життєвий шлях Олександра Смакули»), завідувач кафедри фізики ТНТУ Юрій Любомирович Скоренький («Що нового в SI, або внесок Смакули в розвиток фізики кристалів»).
Старший лаборант, асистент кафедри програмної інженерії ТНТУ Юрій Стоянов та професійний фотограф, астропейзажист Андрій Ревун, як учасники Клубу любителів астрономії «ТерАстро», розповіли про астрономічні спостереження та астрофотографію («Особливості оптичних схем телескопів та основи астрофотографії об’єктів далекого космосу»).
Завідувач лабораторії кіберфізичних систем ТНТУ Олександр Крамар продемонстрував принципи, на яких базується сучасна цифрова мікроскопія (Відкрита лабораторія: «Можливості сучасних цифрових мікроскопів з CCD- та CMOS-матрицями»).
На завершення присутні мали можливість обмінятися думками та ідеями, побачити невидиме оку за допомогою цифрового мікроскопа та долучитися до астрономічних спостережень.