13 Школа Європейcьких студій в Україні (EUStudyDaysinUkraine)

30 вересня - 4 жовтня 2015 року магістрант факультету управління та бізнесу у виробництві Михайло Дідів взяв участь у проекті Представництва Європейського Союзу в Україні «Школа Європейcьких студій в Україні (EUStudyDaysinUkraine)».

Михайло Дідів ділиться своїми враженнями про зміст і методи роботи Школи:

Навчання проводилося на базі Національного університету «Острозька академія». Метою чергової — 13 Школи було обговорення зі студентами та випускниками університетів (всього 40 осіб) актуальних питань відносин України та ЄС, поглиблення і розширення знань про основні риси нинішнього Європейського Союзу та політику щодо України.

Програма Школи Європейських студій включила широкий спектр тем: Експертний аналіз сучасного стану відносин Україна – ЄС; Україна в Європейській історії; Твіттер-дипломатія як інструмент впливу громадян на міжнародну політику; Європейська інтеграція України — погляд із Брюсселю; Український бізнес в умовах ЗВТ з ЄС; Ситуація в Криму після анексії; Освітні можливості в Європі; Євроінтеграція через призму економічних реформ в Україні; Геополітичні аспекти європейської інтеграції України; Енергетичний аспект відносин України та ЄС тощо.

В якості лекторів і модераторів Школи виступили зарубіжні та українські фахівці й офіційні особи. Зокрема, Юргіс Вільчінскас (Представництво ЄС в Україні) говорив про європейський погляд на українські реформи; Михайло Гончар (Центр глобалістики Стратегія-ХХІ) аналізував енергетичні аспекти відносин «ЄС-Росія-Україна»; Олексій Гарань (Києво-Могилянська академія) дав широкий огляд геополітичних аспектів нинішніх подій, зокрема в контексті російської агресії; Тарас Качка (Український медіа-центр реформ) аналізував економічні реформи, пов’язані з Угодою про асоціацію; Іво Керстен (Консультаційна місія ЄС) виступив із короткою лекцією про європейські цінності; Олена Дуб (Радіо Свобода) розповіла про новітні медіа-технології, зокрема можливості «Твітер-дипломатії»; Юнна Гейдор (випускниця 3-ї сесії Школи) поділилася баченням ситуації в Криму після незаконної анексії Росією.

У процесі навчання була обговорена велика кількість інформації. Наприклад про те, що Європейський Союз є найбільшим донором України. Обсяг технічної та фінансової підтримки наданої Україні, починаючи з 1991 року перевищив 3,5 млрд. євро і він постійно зростає. Причому, підтримка Євросоюзу стосується широкого кола сфер суспільного життя: макрофінансової стабільності, трансформації державного управління, розвитку громадянського суспільства, економіки, енергетики, захисту довкілля, регіонального розвитку, освіти тощо. Конкретні програми й проекти та обсяги їх фінансування визначаються спільно з урядом України. Європейський Союз є також найбільшим торговельним партнером України: він постачає в Україну переважно продукцію машинобудування та транспортне устаткування, продукцію хімічної промисловості, а також промислові товари. Україна експортує до ЄС переважно сировину: залізо і сталь, мінеральну продукцію, хімікати, а також продукцію сільського господарства. Низький відсоток промислової продукції в національному експорті, а також негативне сальдо (перевага обсягів імпорту над експортом) є результатом незбалансованої структури українського виробництва і, відповідно, зовнішньої торгівлі України.

Якісно змінити таку ситуацію, на думку організаторів Школи, може Угода про асоціацію України і ЄС, яка повинна стати базисом для розвитку торговельних відносин. Передбачені реформи в Україні покращать інвестиційний клімат, стимулюватимуть розвиток бізнесу і виробництво товарів кінцевого споживання. З іншого боку, глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі сприятиме розширенню двосторонньої торгівлі через скасування або зменшення мит. Очікується, що завдяки цьому українські експортери заощаджуватимуть щороку близько 487 млн. євро, а наш експорт до ЄС щорічно зростатиме на мільярд євро. Найбільші переваги прогнозують для виробників одягу, текстилю, харчових продуктів та олії, кольорових металів. Своєю чергою, в результаті скасування українських імпортних мит експортери ЄС заощаджуватимуть 391 млн. євро щороку.

Також розглядалося широке коло політичних питань: щодо Донбасу, анексії Криму, Росія в Сирії, Мінські договори та ін. Аналітики, зокрема вважають, що конфлікт на Донбасі наразі може бути лише «замороженим», а не повністю вирішеним. Щодо мінських договорів, звертають увагу на статус підписантів: чому на такому рівні з боку України поставив підпис Леонід Кучма? Хто такі Олександр Захарченко та Ігор Плотницький?

Своїми думками щодо ситуації в Криму після анексії поділилася Юнна Гейдор (кримчанка, випускниця Школи європейських студій). Вона зауважила, що ціни на продукцію тут досить високі, незважаючи на підвищення заробітних плат; що заїхати на територію Криму та виїхати з українським паспортом досить легко; що картки VISA і MasterCard там уже не діють, що люди в Криму здебільшого не мають чітких політичних поглядів.

Цікавим було питання Росії й Сирії. Аналітики вважають, що причинами участі Росії в конфлікті в Сирії є відвернення уваги Європи і світу від подій на Донбасі, дестабілізація Європейського Союзу великим потоком біженців, а також недопущення прямого виходу Катару зі своїм газом на європейський ринок.

Учасники обговорили і питання політичних партій в Україні. Ми дійшли до висновку, що в нас не має партій, які б мали чітку ідеологію, тому важко когось віднести до лівих, правих чи центристів.

Великий інтерес викликав літературно-інформаційний захід «Книжкова євротолока», що складався з декількох частин:

У формі групових завдань студійці імітували модель Ради ЄС, писали policy paper. Все це було досить цікавим.

На завершення важливо наголосити, що тим, хто хоче стати учасниками наступної Школи європейських студій потрібно стежити за подіями в Україні, Європі й світі, бути активними, мобільними і володіти хоча б англійською мовою, щоб вільно спілкуватися з іноземними представниками.

Повернутись