Степан Стефурак — герой, якого ніколи не забудемо

22 вересня 2015 року виповнився рік від дня героїчної загибелі в зоні АТО студента, який навчався в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Степана Стефурака.

У роковини з дня смерті студенти та викладачі університету відвідали поминальну службу в Архикатедральному соборі міста Тернополя та запалили свічі біля банера Степана Стефурака, щоб вшанувати пам'ять молодого героя та патріота України.

Степан Стефурак, уродженець Івано-Франківщини, восени 2012 року став студентом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя факультету економіки та підприємницької діяльності за напрямом підготовки «Фінанси і кредит».

На першому курсі навчання Степан Стефурак прийняв посвяту у козаки та став членом обласного осередку ВГО «Українське Реєстрове Козацтво». У грудні 2013 року під час Революції Гідності був активним учасником Самооборони Майдану Тернопільщини, охороняючи вночі громадський порядок, а зранку приступаючи до занять в університеті. Пізніше вирішив допомагати протестувальникам на Майдані у Києві. Навесні Степан став добровольцем «Правого сектору» Тернопільщини, а влітку 2014 року – проходив військовий вишкіл, готуючись поповнити лави Добровольчого Українського Корпусу у зоні АТО. Про своє рішення рідним не повідомив – беріг їх від хвилювань за своє здоров’я та життя, адже старший брат Степана Василь на той час вже був бійцем батальйону «Київська Русь-2». У вересні 2014 року Степан розпочав новий навчальний рік, вирішивши змінити стаціонарну форму навчання на заочну. А вже 22 вересня загинув у селі Піски Донецької області, беручи участь у захисті підступів до Донецького аеропорту.

Активно відстоюючи свою громадянську позицію, будучи патріотом рідної землі, Степан Стефурак вчинками підкріплював свої прагнення до вільної, неподільної та економічно розвиненої України. Він не лише зі зброєю у руках захищав суверенітет країни, а й сумлінно навчався, щоб стати добрим фахівцем і в майбутньому долучитися до розбудови європейської України. Та не судилось...

Вічна пам'ять герою!

Повернутись