Погожі сонячні дні, лагідна осіння погода, бажання нових знань та вражень покликали нас у нову подорож. Цього разу об’єктом дослідження та збагачення практичним досвідом стала Бурштинська теплова електростанція на Івано-Франківщині — одна з найпотужніших теплових електростанцій, де працюють віддані своїй справі люди заради енергетичної стабільності держави. Ми зустрілись з провідними спеціалістами, які розповіли про технологічний процес вироблення електроенергії, роботу обладнання станції та основних її підрозділів.
Бурштинська ТЕС входить до складу Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» і розташована в 6 км на південний схід від м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області на площі 25 га. Її водоймище місткістю 50 млн. м3 займає понад 1260 га. З 2002 року електростанція працює у так званому режимі «Острова», від'єднаного від об’єднаної енергетичної системи України, паралельно і під контролем UCTE забезпечуючи енергопос¬тачання трьох областей Західної України (Закарпатської повністю, Івано-Франківської і Львівської — частково) та експорт до Угорщини і Словаччини.
Ця електростанція є однією із найстаріших, так як перший струм вона подала ще у 1965 році. Зараз тут працює 12 енергоблоків потужністю у 200 мВт кожен, які перетворюють енергію спалюваного вугілля в електрику. Вироблена електроенергія розподіляється 10-ма лініями електропередач високої напруги 220, 330, 400 кВ, які з'єднують ТЕС з іншими енергосистемами та споживачами. На станції впроваджено автоматизовану систему управління технологічними процесами, також вперше у світовій практиці введено в експлуатацію 2 асинхронізовані синхронні турбогенератори АСТГ-200, які можуть працювати в режимах вироблення та споживання реактивної енергії, що дозволяє підвищити надійність роботи інших генераторів електростанції, зменшити втрати електроенергії в мережах. Роботу станції забезпечують понад дві тисячі професіоналів, серед яких одна з найважчих і найпочесніших професій — це професія електрика.
Зазвичай всі наші подорожі, окрім пізнавального характеру, мають на меті також духовне та історичне збагачення. Дорогою назад ми завітали в старовинне місто Галич — колишній центр Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях. Перша згадка про Галич відноситься до 898 року. Вдале географічне розташування міста у поєднанні із штучним укріпленням полегшувало його захист. Ще й досі збереглися залишки п'яти рядів могутніх земляних валів, що досягають висоти близько 25 м. Тепер тут знаходиться Національний заповідник «Давній Галич», який включає цілий ряд широко відомих пам'яток, зокрема і Старостинський замок. Руїни замку розташовані на високому пагорбі Галича на правому березі річки Дністер. На місці сучасного Галича у княжі часи була торгова пристань, а на Замковій горі — фортифікаційна споруда оборонного значення, одна з найдавніших і найукріпленіших твердинь Галичини. До наших днів від замку кінця XVI ст. дійшли руїни мурів п'ятигранної наріжної башти на рівні другого ярусу, рештки оборонної стіни з бійницями. На території замку збереглися численні підвальні приміщення. Сьгодні Галицький замок охороняється державою.
Хочеться відзначити, що наша подорож, як завжди, була надзвичайно цікава, пізнавальна та корисна.
Підготував Богдан Оробчук,
заступник декана ЕМФ