Горохівський Левко Федорович (Леон Теодорович) народився 15 лютого 1943 р. в с. Носів Бережанського (нині — Підгаєцького) р-ну Тернопільської обл. Дисидент, громадський і політичний діяч.
У 1959–1965 рр. навчався у Львівському політехнічному інституті за фахом інженер-будівельник. Потім керував будівельною групою в проектному інституті м. Тернополя. Писав вірші, зокрема на соціально-політичні теми, які пізніше були визнані КДБ антирадянськими. У 1966–69 рр. розповсюджував працю І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» та іншу літературу самвидаву, вів розмови про антиукраїнську політику окупаційної влади.
Був заарештований 2 лютого 1969 р. і засуджений до 4 років позбавлення волі в таборах суворого режиму. Звільнений у лютому 1973 р. Після звільнення навіть із технічною освітою Л. Горохівський ніде не міг влаштуватися на роботу. Лише згодом почав працювати в «Укрсільгосптехпроект» — філіалі Київського проектного інституту в Тернополі. З 1986 р. — на Тернопільському комбайновому заводі.
Під час перебудови і гласності на пропозицію В.Чорновола і М.Гориня завдяки посередництву Л. І. Іванюк у липні 1988 почав створювати ініціативну групу Української гельсінської спілки (УГС) у Тернопільській обл. Під керівництвом Л. Горохівського Тернопільська філія УГС стала найчисленнішою в Україні після Львівської.
Л. Горохівський організовував перші мітинґи в Тернополі, засновував у березні 1989 Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих, Товариство української мови, «Меморіал», НРУ. Тижневим голодуванням підтримав студентське голодування в жовтні 1990 р.
У 1988–1990 рр. Л. Горохівський був головою Тернопільської філії УГС, у 1990–1992 рр. — головою обласної організації УРП, в 1992–1995 рр. — заступником голови УРП, виступив одним з ініціаторів створення правоцентристської Республіканської Християнської партії (РХП).
У березні 1990 і в квітні 1994 рр. Левка Горохівського обрали народним депутатом України; працював у Комісії Верховної Ради з питань державного суверенітету, потім у Комітеті Верховної Ради з питань ядерної політики та ядерної безпеки. Очолював депутатську групу УРП у Верховній Раді, був членом «Народної Ради», депутатських груп «Конституційний центр», «Державність», «Народний рух України».
Зосереджував свою діяльність на захисті прав виборців. Брав участь у виробленні Декларації про суверенітет, Акта про державну незалежність України, законопроектів про свободу сумління, реабілітацію жертв політичних репресій.
З 1998 року Левко Горохівський — голова Тернопільського земляцтва в Києві. За заслуги перед Батьківщиною в День Незалежності України 24 серпня 1998 р. нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, а з нагоди Дня свободи 27 листопада 2009 р. — орденом «За заслуги» II ст.
За заслуги у створенні Тернопільського національного університету імені Івана Пулюя та подальшого його функціонування в 1997 році Левку Горохівському присвоєно звання Почесного професора.
Помер Л.Горохівський 1 листопада 2010 року.