Бодрова Людмила Гордіївна кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри будівельної механіки.
У 1969 році закінчила Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», механіко-технологічний факультет за спеціальністю «Металознавство та термічна обробка металів» зі спеціалізацією «Порошкова металургія». Після закінчення інституту працювала у КТБ «Заря» (м. Калінінград) та на заводі «Електроарматура» (м. Тернопіль). У 1970-1974 роках навчалася в аспірантурі Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР. 10 червня 1975 року захистила кандидатську дисертацію в Інституті проблем матеріалознавства АН УРСР на тему «Дослідження умов утворення, спікання, структури та властивостей вищих боридів молібдену та вольфраму і сплавів на їх основі», науковий керівник — д.т.н., професор Ковальченко М.С. З 1976 року працює в Тернопільському університеті на посадах асистента, старшого викладача та доцента. У 1978 році отримала атестат доцента кафедри верстатів та інструментів. У 1980 році пройшла стажування в Інституті надтвердих матеріалів АН УРСР (м. Київ), а в 1984 році закінчила факультет підвищення кваліфікації викладачів вишів при Інституті сталі та сплавів (м. Москва).
У 1977 році створила одну з перших науково-дослідних лабораторій в університеті — лабораторію твердих сплавів, незмінним науковим керівником якої є до теперішнього часу. Бодрова Л.Г. створила науковий напрямок «Розроблення та дослідження фізико-механічних властивостей твердих сплавів на полікарбідній основі з традиційними, градієнтними та наноструктурами». Під її науковим керівництвом захищено 4 кандидатських дисертації – Крамар Г.М. (1993), Лазарюк В.В. (2004), Мариненко С.Ю. (2013) та Коваль І.В. (2019). Керувала виконанням 10 держбюджетних та госпдоговірних робіт для підприємств електротехнічної промисловості та середнього машинобудування.
За результатами наукових досліджень під її керівництвом створено нову групу безвольфрамових твердих сплавів на полікарбідній основі з підвищеними фізико-механічними властивостями, які були впроваджені у виробництво на ВАТ «Ватра» (м. Тернопіль) та ВАТ «Іскра» (м. Львів). Її науковим внеском є більше 160 наукових робіт та 12 авторських свідоцтв та патентів України. Результати наукових досліджень надруковані у вітчизняних та зарубіжних журналах «Порошкова металургія», «Надтверді матеріали», «Фізико-хімічна механіка матеріалів», «Вісник ТНТУ», «Вісник ДДТУ», «Наукові записки ТДПУ», «Journal Less Common Metals», «Journal Metal Powder Report» (UK) та ін. Є автором більше 25 статей у журналах що індексуються в науковометричних базах Scopus та Web of Science.
Основні результати робіт були представлені та надруковані у наукових працях Світових конгресів «Powder Metallurgy-98» (Гранада, Іспанія), «PM-2000» (Кіото, Японія), «PM-2004» (Відень, Австрія) та Європейських конгресів «Eurocorr-99» (Аахен, Німеччина), «Eurocorr-2000» (Лондон, Англія), «Euro-PM-99» (Турин, Італія), «Euro-PM-2001» (Ніцца, Франція), «Euro-PM-2005» (Прага, Чехія), «Euro-PM-2007» (Тулуза, Франція), «Euromat-97» (Маастріхт, Нідерланди), «Euro-PM-2010» (Флоренція, Італія); «Euro-PM-2014» (Зальцбург, Австрія); «Euro-PM-2015» (Реймс, Франція); «Euro-PM-2020» (Лондон, UK); Планзіі – семінар – 13 (Ройте, Австрія); «Euromat-2011» (Монпельє, Франція).
За результатами Міжнародного наукового рейтингу Бодрова Л.Г. включена до енциклопедії «Who is developing advanced materials in Europe», 8-е видання, 2000 р., видавництво «Metra Martech», Англія, та Світової енциклопедії «Who’s who in Science and Engineering», 6-е видання, 2003-2004 рр., видавництво «Marqvis», CША., є членом Європейської групи з твердих сплавів.
Активно займається методичною роботою — вона є автором більше 40 методичних розробок та 5 методичних посібників з матеріалознавства для студентів різних спеціальностей.
Наукові розробки Бодрової Л.Г. неодноразово експонувалися на ВДНГ СРСР та УРСР і були відзначені срібною та трьома бронзовими медалями, дипломом першого ступеня. Нагороджена ювілейною медаллю та дипломом І ступеня Федерації космонавтики (2001 рік), Грамотою Тернопільської ОДА (2009 рік), грамотою МОН (2010 рік) та Нагрудним знаком МОН «Відмінник освіти» (2021 рік), а також рядом грамот ТНТУ.